Киев и Москва - Борис Херсонский

 

Автор: Борис Херсонский

 

Киев - мать городов русских. Потом Москва

вступила в наследство, не заметив, что мать жива.

Примерила на себя Повесть временных лет,

и зажила так, как будто мамы на свете нет,

примерила первых святых, страстотерпцев-князей,

а на мать глядела, как на чучело ротозей.

Для Москвы все равно, что Днепр, что Москва-река,

что история маршала Жукова, что Игорева полка.

Дочь росла, каменела, войны множила без числа,

как будто бы мать травою забвения поросла.

Так и в нашей жизни, бывает, что мать и дочь

поменялись ролями - и матери не помочь.

Но час пришел и матерь очнулась от забытья.

Ты меня не узнала дочь? Я Киев, матерь твоя.

Ты меня ограбила, раздела меня догола,

а теперь погляди - я такая же, как была.

Мои - горы-Карпаты, и степная великая ширь,

мои - святая София и Михайловский монастырь.

Мой - Днепр широкий, и вниз по течению вод

спесь твоя, Москва, словно древний идол плывет.

 

День Крещения Руси-Украині. 2020

 

 

Київ - мати міст руських. Потім Москва

вступила в спадщину, не помітивши, що мати жива.

Повість временних літ одягла на себе сама,

і так жила, як ніби мами на світі нема,

Забрала собі  страстотерпців-князів - перших святих, ,

а на матір дивилася, як дивляться очі сліпих.

Для Москви все одно, що Дніпро, що Москва-ріка,

що історія маршала Жукова, що Ігорева полка.

Дочка росла, кам'яніла, війни множила без числа,

як нібито мати травою забуття поросла.

Так і в житті, буває, можливо помітив ти:

 дочка зневажає мати - і неньці не допомогти

Але час прийшов і матір прокинулася від забуття.

Ти мене не впізнала, донечко? Я дарувала тобі життя..

Ти мене пограбувала, розділа мене догола,

а тепер подивись - я така ж, як колись була.

Мої - гори-Карпати, і степова широчінь,

мої - свята Софія - на віки віків. Амінь.

Мій - Дніпр широкий, і вниз за течією пиха Москви

пливе, як Перун колись. Нічого не поробиш - пливи!.

 

День Хрещення Русі-України 2021